бой

сущ. муж. рода

1. сражение, состязание

2. звучание, звон

3. разбитая посуда, стекло

бій

¤ 1. загорелся жаркий бой -- спалахнув гарячий бій

¤ брать, взять с боя -- брати, узяти з бою

¤ к бою -- до бою

¤ воздушный бой -- повітряний бій

¤ 2. барабанный бой -- барабанний бій

¤ бой часов -- бій биття годинника.