воля

сущ. жен. рода, только ед. ч.

1. свобода

2. пожелание, требование, возможность распоряжаться

воля

¤ выпустить на волю -- випустити на волю

¤ взять волю -- узяти волю

¤ воспитание воли -- гартування волі

¤ воля народа — закон -- воля народу — закон

¤ в вашей воле -- в вашій волі

¤ по своей воле -- з власної волі

¤ воля к победе -- воля до перемоги