вор

сущ. муж. рода; одуш.

1. преступник, занимающийся кражами

злодій

2. в старину: изменник, злодей

лиходій

¤ 1. на воре шапка горит -- на злодії шапка горить

¤ 2. Тушинский вор -- Тушинський лиходій