травля

Кого-чего сущ. жен. рода

действие/процесс

от глагола: травить

1. охотн. преследование зверя

2. перен. преследование кого-нибудь

цькування імен. сер. роду

¤ травля зайца -- цькування зайця

¤ травля соперника -- цькування суперника