докір

імен. чол. роду

висловлене кому-небудь або перекладене в iнший спосiб звинувачення в чомусь, незадоволення чимось

укор

¤ живий докiр -- живой укор

¤ докори совiстi -- укоры совести

Источник: Украинско-русский словарь на Gufo.me