дурманити(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: дурманивши, дурманячи

перех. i неперех. ) (сильно дiяти на органи вiдчуття; п'янити

дурманить

Деепричастная форма: дурманя