намив -у

імен. чол. роду

дія/процес геол.

намыв

=============

від слова: намити(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: намивши

намыть

Деепричастная форма: намыв

Источник: Украинско-русский словарь на Gufo.me