норма
імен. жін. роду
1. звичайний, узаконений, загальноприйнятий порядок, стан
2. установлена мiра, розмiр чого-небудь
норма
¤ дотримуючись норм -- придерживаясь норм
¤ поверх норми -- сверх норми
Источник:
Украинско-русский словарь
на Gufo.me