пластинка

імен. жін. роду

1. зменшене до "пластина"

2. диск з пластичного матеріалу із звуковим записом для програвача

2. шматок скла, покритий світлочутливим шаром для фотознімків

пластинка

Источник: Украинско-русский словарь на Gufo.me