подив -у

імен. чол. роду, тільки одн.

почуття або стан, викликані сильним враженням від чогось незвичайного, несподіваного, незрозумілого

удивление сущ. ср. рода, только ед.ч.

¤ на превеликий подив -- на огромное удивление

¤ отямитися від подиву -- опомниться от удивления

¤ подив з приводу -- удивление по поводу