честь

імен. жін. роду, тільки одн.

1. сукупність вищих моральних принципів, якими керується людина у своїй громадській і

особистій поведінці

2. повага, пошана, визнання

3. те, що дає право на шану, повагу

честь

¤ слово честі -- слово чести

¤ справа честі -- дело чести

¤ віддати честь -- отдать честь

¤ мати за честь -- иметь за честь